затятий — [зат’а/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
затятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закатований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закатувати. || закато/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., діал. Затятий … Український тлумачний словник
заклятий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заклясти 1), 2). || закля/то, безос. присудк. сл. 2) прикм.Такий, якого проклинають, засуджують, ненавидять; проклятий. || Який не припиняється, не послаблюється, довго не минає. || Запеклий, затятий. || Лютий,… … Український тлумачний словник
закоренілий — а, е. 1) Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.). 2) Який не піддається виправленню, перевихованню; затятий, запеклий (про людей) … Український тлумачний словник
запеклий — а, е. 1) розм. Який запікся, став твердим; запечений. 2) Який відзначається жорстокістю. 3) Який завжди все робить по своєму; упертий, затятий. || Який характеризується упертістю (про вдачу). || Який не піддається впливові, перевихованню;… … Український тлумачний словник
затятість — тості, ж. Властивість за знач. затятий 1) … Український тлумачний словник
затято — Присл. до затятий 1) … Український тлумачний словник
пенякуватий — а, е, діал. 1) Причепливий, прискіпливий. 2) Затятий, упертий … Український тлумачний словник
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови